Анонс грудневого номера
Українська Повстанська Армія
Наша героїчна і трагічна історія ще й досі має чимало «білих плям», не все ще з’ясовано, не у всьому є однозначність. Ще й досі про Українську Повстанську Армію існують дві кардинально протилежні думки, для одних ці юнаки і юнки – герої, а для інших – бандити. Але в одній країні не може бути дві історії, існує все ж одна відповіді на всі гострі запитання? Наступний цикл статей саме про цю сторінку нашої історії.
Перша половина ХХ ст. у Європі була бурхлива і драматична подіями. У вирі воєнних лихоліть опинилася й Україна, відхід одного окупанта змінював прихід іншого. В 1939 році більшовики окупували Західну Україну, проголосивши себе «прапороносцями високих гуманістичних принципів», визволителями українців і білорусів з-під Польщі. Особливі зусилля робилися для того…
Завісу піднято!
Театральне життя у Рівному творить, дивує, чаклує. Джинси з теплими светрами змінюються на вишиванки з шароварами чи то екстравагантні шокуючі костюми, обличчя набуває різних гримас, сміх переходить у сльози, реальність у гру, чи то радше гра у реальність… Наразі, крім Рівненського академічного музично-драматичного театру та театру ляльок існує близько 30 аматорських колективів, які відкрили театральний сезон осені новими постановками.
«Аматорський театр… це незаангажоване і нерозбало-ване грошима і славою збіговисько інтеліґенції…» – стверджує молодий актор-аматор…
В’єтнам. Нескорена земля 30.07.10. Київ, Бориспіль: зустрічі, спілкування, сподівання нових вражень. Наша група з 14 фотографів з Києва, Львова, Луцька та Рівного.
Що рухає мною, колегами, заради чого спакували фототехніку та знову в мандри… салон літака… зліт. За декілька хвилин під нами безмежний простір, понад десять тисяч метрів. Інші землі, гори, рівнини, ліси, пустелі, моря, інші держави, люди, і я – маленька частинка цього безмежного простору. Попереду десять годин високо над землею в безкрайньому просторі. Саме в такий час приходять різні думки, коли далеко від повсякденної рутини й біганини. А чому саме буденності? А чи справді це вона? А чи не самі її і створюємо? Адже ж це і є життя, яке минає… я сам його ж проживаю… в оточенні різних людей: друзів, недругів, любих та коханих, чи просто байдужих
Юрій Іллєнко: «Наперекір усьому»
Його стихія – українська класика. Його цікавили по-справжньому глибинні особистості. Його смерть – це величезна втрата для кіно, у тому числі й для поетичного кіно, в якому, на жаль, сьогодні немає поезії, а тільки проза… Юрія Іллєнка знали не тільки як видатного режисера, а й як талановитого кінооператора та сценариста.
Народився Юрій Іллєнко 1936 року в напіввимерлих від голоду 33-го Черкасах. Батькові вдалося із родиною переїхати до Москви, де Юрій закінчив школу, а згодом – операторський факультет найпрестижнішого на той час ВДІКу. Дипломна робота Іллєнка, «Прощавайте, голуби», отримала найвищі нагороди на міжнародних кінофестивалях у Празі й Локарно. До Києва Іллєнко переїхав на запрошення стати оператором фільму «Тіні забутих предків», що знімали на студії Довженка…
Готична музика емоційно сильна і одночасно тонко-романтична, як у своїй музичній структурі, так і текстами.
Субкультура готів сформувалась навколо жанру готик-рок. Основні групи цього жанру сформувались в кінці 70-х на початку 80-х рр. З часом вплив готик-року поширився на інші жанри. Зараз в розряд музики входять декілька досить різних стилів, які користуються популярністю в готичній субкультурі.
Готик-рок з’явився у Великобританії в кінці 1970-х – на початку 1980-х рр., як частина більш запального жанру пост-панк. Групи першої хвилі готик-року – «Sisters
of Mercy», «Bauhaus», «Siouxsie & the Banshees», «The Cure», «Joy Division» – були тісно пов’язані з панк-роком. Однак, від панка їх відрізняли суттєві музичні особливості: більш повільний ритм виконання, менша…
Павло Коробчук: «Поезія може бути навіть під нігтями…»
Молодий український поет, слемер, колишній працівник ресторану швидкого харчування та бригадир групи розклейників політичних агіток і просто класний та позитивний хлоп Павло Коробчук – про Україну, слем (змагання поетів у артистичному читанні – авт.) і літературу в контексті свого життя.
Сучасна література в цілому та поезія зокрема…
– Павло, як із Луцька до Києва пробився?
– З Луцька до Києва особливо не пробивався. Якщо вступ до університету можна так назвати, то пробився, тобто, вступив і навчався, вжився, і уже кілька років працюю у Києві на благо нації, особистого розвитку і кишені. Причому, я зовсім рідне місто не забуваю – при нагоді кажу, що я волиняка. Вболіваю за футбольний клуб «Волинь»…
Та інші цікаві статті на шпальтах "Мистецьких гране". Шукайте журна в місцях продажу з 27 – го грудня.